Як кожна людина може економити природні ресурси: Attention Required! | Cloudflare – Юлія Бражнік: Як економити природні ресурси: Досвід Кіпру

Як кожна людина може економити природні ресурси: Attention Required! | Cloudflare – Юлія Бражнік: Як економити природні ресурси: Досвід Кіпру
Янв 30 2019
admin

Содержание

Юлія Бражнік: Як економити природні ресурси: Досвід Кіпру

112.ua112.ua

  • укр
  • рус
  • eng

новини

  • Головні новини
  • АТО
  • Політика
  • Економіка
  • Суспільство
  • НП
  • Київ
  • Афіша
  • Культура
  • Курйози
  • Спорт
  • Выборы-2019

аналітика

  • Політика
  • Економіка
  • Суспільство
  • Світ
  • НП
  • Армія
  • Силовики
  • Донбас
  • Досьє

відео

  • Відео за сьогодні
  • Актуально
  • Політика
  • Ток-шоу «Пульс». Кращі моменти
  • Ток-шоу «Пульс». Повні випуски
  • Архів

  • телеканал

  • хроніки 112

  • Досьє

  • Пульс

05.02.2020
Середа

24.85

27.46

  • RU

  • UA

  • ENG

05.02.2020

24.85

27.46

  • новини
  • аналітика
  • відео
  • Новини

    • Головні новини
    • АТО
    • Політика
    • Економіка
    • Суспільство
    • НП
    • Київ
    • Афіша
    • Культура
    • Курйози
    • Спорт
    • Выборы-2019
  • Аналітика

    • Статті
    • Думки
    • Інтерв’ю
    • Політика
    • Економіка
    • Суспільство
    • Світ
    • НП
    • Армія
    • Силовики
    • Донбас
  • Відео

    • Відео за сьогодні
    • Актуально
    • Політика
    • Ток-шоу «Пульс». Кращі моменти
    • Ток-шоу «Пульс». Повні випуски
  • Архів
  • Досьє
  • хроніки 112
  • телеканал

    • Новини каналу
    • Вечірній прайм
    • БАЦМАН
    • Новини 112
    • Голос

Як ефективно економити ресурси? – Екодія

Нова тарифна політика у сфері житлово-комунальних послуг змусила практично кожного мешканця країни серйозно замислитись про те, як скоротити використання найпоширеніших ресурсів: води, газу, електроенергії та тепла. При цьому насамперед дбають про економію коштів, які витрачаються на оплату комунальних послуг. Гаряча тема скорочення споживання ресурсів все частіше знаходить своє відображення у ЗМІ, де нині легко знайти безліч порад щодо розумного користування енергоресурсами та водою, разом із показниками можливої ​​їх економії, відгуками інших мешканців, думками фахівців, тощо. Безумовно, таку практику можна лише вітати. Однак є ряд важливих умов ресурсозбереження, які поки що проходять повз увагу наших медіа.

Перш за все, про жодну економію ресурсів не може йти мови без головного принципу енерго- та ресурсозбереження – єдності обліку та регулювання. Іншими словами, кожен споживач повинен знати, яку кількість того чи іншого виду ресурсів він споживає, а також мати змогу її регулювати. Для обліку використовують індивідуальні лічильники (водоміри, газові лічильники, електролічильники та теплолічильники), для регулювання – різноманітні регулятори (водопровідні та газові крани, вимикачі, радіаторні терморегулятори).

Ще однією важливою умовою раціонального використання ресурсів є застосування енергоефективних технологій та обладнання. Чи йдеться про водопостачання, чи газо- , електро- і теплопостачання – нині доступні спеціальні технологічні можливості, які дозволять мінімізувати витрату цього ресурсу.

Ще один важливий момент – це культура споживання природних ресурсів. Використовувати їх слід у мінімальній необхідній кількості, у жодному разі не допускаючи їх безконтрольної та необґрунтованої витрати.
Виходячи з двох останніх умов, спробуємо дати низку практичних порад, які допоможуть скоротити споживання води, газо-, тепло- та енергопостачання, а відтак заощадити.

1. Гаряче та холодне водопостачання

Скорочення витрат гарячої та холодної води напряму пов’язане зі справністю запірно-регулюючої арматури, яка зупиняє витік води. Несправний кран, із якого постійно падають краплини води може здатись не такою важливою проблемою, однак це незначне протікання може стати причиною даремної втрати до декількох кубометрів води на місяць. Спеціальні пристрої, як от розсіювальні насадки для водопровідних кранів та змішувачів, розсіювачі для душу замість звичайних сіток можуть суттєво вплинути на скорочення витрат води. За рахунок залучення до струменю води значної кількості повітря, такі пристрої здатні забезпечити до 30% економії.

Також необхідно стежити за раціональним споживанням води. Перекривати воду під час чищення зубів, гоління, вмивання, прийняття душу – відкривати струмінь води, лише коли вона використовується.

2. Газопостачання

Економія газу насамперед пов’язана з типом наявних газових приладів (кухонних плит, водонагрівачів). Аби зекономити, пріоритет слід надавати сучасним видам обладнання, що забезпечують мінімальне споживання газу за рахунок використання спеціальних конструкцій газових пальників. Зокрема, краще використовувати кухонні плити комбінованого типу, які замість духовки з використанням газу, обладнані електричною духовкою. Купівля енергоефективної техніки може обійтись дорожче, ніж старіших аналогів, однак в майбутньому різниця окуповується.

3. Електропостачання

Нині чимало технологій дозволяють економити енергетичні ресурси. Насамперед це стосується поширення енергоекономних ламп, що поступово замінюють лампи розжарювання в оселях. Також значну економію може забезпечити використання побутової техніки з високою енергоефективністю. Уся побутова техніка, представлена на українському ринку, має обов’язкове маркування класу енергоефективності, як правило, у межах сімох класів від А до G. Клас А відрізняється найнижчим енергоспоживанням, а в наступних воно зростає відповідно до порядку класу. Більше того, в останні роки почала з’являтись побутова техніка з класом енергоефективності А з плюсом, а то й з двома та навіть трьома плюсами, при цьому чим більше плюсів – тим менше енергоспоживання такої техніки.

Значну роль в економії електроенергії відіграє контроль її споживання. Слоган «йдучи, вимикайте світло» – зберігає актуальність і нині. Крім того, усю побутову техніку, яка не використовується, варто знеструмлювати, оскільки навіть будучи вимкненою, але підключеною до мережі, вона у незначних кількостях споживає електроенергію.

4. Теплопостачання

Мабуть, найбільш проблемним є забезпечення економії у сфері теплопостачання. Втім, особливих технологічних складностей тут немає, усі енергоефективні технології відомі та апробовані на практиці. Разом з тим, через складність та значну вартість організації обліку теплової енергії, особливо по квартирного, багатьом мешканцям важко дбати про економію тепла у своїх домівках. Як вже було сказано, без належного обліку спожитої теплової енергії споживач не може відчути результатів економії, навіть якщо у нього буде змога регулювати та зменшувати споживання тепла. Які б термомодернізаційні заходи ми б не впроваджували – замінили вікна на герметичні з підвищеним опором теплопередачі, утеплили свою квартиру, тощо – усе це жодним чином не відіб’ється на вартості послуг за опалення. Теплопостачальна організація все одно надішле квитанцію на його оплату за власними розрахунками. У такій ситуації поодинці заощадити не вийде. Необхідні зусилля і бажання усіх мешканців будинку і добре, якщо вони об’єднані в товариство співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Найпростіший алгоритм дій, спрямованих на організацію економного споживання тепла, починається з встановлення загальнобудинкового обліку використаної теплової енергії за допомогою теплолічильників. Встановлення останніх входить до обов’язків теплопостачальних організацій. Після цього, слід встановити радіаторні терморегулятори на кожен опалювальний прилад (радіатор) у будинку, а всіх мешканців будинку закликати активно користуватися можливістю регулювати теплоспоживання своїх квартир. За допомогою радіаторних терморегуляторів можна задавати бажаний температурний режим в оселях у діапазоні 5-26 ° С. Зокрема, можна знижувати температуру вночі та підтримувати мінімальну температуру приміщень за відсутності мешканців у квартирі. Встановлення таких приладів вимагає певних матеріальних витрат кожного власника квартири, однак вони дають змогу значно скоротити теплоспоживання, а відтак і суму комунальних платежів.

Ще ефективніше використання тепла, може забезпечити заміна застарілого теплового пункту на сучасніший, із погодним регулюванням та автоматикою, що регулює теплоспоживання будівлі – так званий індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Погодне регулювання у таких ІТП забезпечується спеціальною автоматизованою системою, яка на підставі показників датчика температури зовнішнього повітря. Така технологія дозволяє не лише скорочувати використання енергії, а й збільшувати подачу тепла за потреби. З’являється можливість регулювати температуру теплоносія у внутрішньобудинкових опалювальних мережах та гарячої води у системі гарячого водопостачання, збільшувати або зменшувати витрату теплової енергії у різні години, задавати необхідні параметри тиску в системі, що виключають ризик аварійних ситуацій. Авжеж, заміна застарілих теплових пунктів на більш сучасні ІТП вимагає значних коштів. Однак їх впровадження забезпечить економію до 30% теплової енергії, а вкладені в заміну кошти окупляться за один-два опалювальні сезони.

Описані вище рішення дозволяють мешканцям квартир економити тепло та скоротити розмір оплати за його споживання. Однак, менша сума у квитанціях за компослуги не відображає реального теплоспоживання кожної конкретної квартири та зусиль кожного мешканця, адже економія буде однаковою для всіх, незалежно від того, хто більше або менше доклався до економії тепла. Аби вирішити цю проблему, слід організовувати поквартирний облік споживання теплової енергії. У поєднанні з регулюванням за допомогою радіаторних терморегуляторів це дасть змогу точно визначати фактичне теплоспоживання кожної квартири та справедливу оплату за нього.

Організація поквартирного обліку спожитого тепла, – мабуть, одна з найскладніших проблем нинішнього житлового фонду. Вона вирішується просто – якщо у кожній квартирі є одне теплове відгалуження, тепловий лічильник встановлюється на них. На жаль, у більшості нинішніх помешканнях окремих відгалужень немає, а встановлення лічильників на кожен опалювальний прилад – дуже витратний захід. За таких обставин найпростішим рішенням може стати використання недорогих приладів – розподільників витрат на опалення, які встановлюють на кожному опалювальному приладі. Не будучи лічильниками теплової енергії, вони дозволяють визначити частку спожитого тепла кожним опалювальним приладом, і, знаючи загальне теплоспоживання будівлі, не складно вирахувати теплоспоживання кожної квартири за допомогою спеціальних розрахункових комплексів. Аналогічна система поквартирного обліку поширена у багатьох європейських країнах і демонструє високу ефективність. Впровадження подібної системи в Україні потребує певних організаційних зусиль та підготовки відповідних фахівців. Однак усе це не так складно, як може здатись на перший погляд.

У цьому матеріалі ми спробували дати ряд практичних порад щодо економії ресурсів у житлово-комунальній сфері. Сподіваємось, наші читачі зможуть ними скористатись.

Автор: Алекс Гор
Редагування: Марта Пересада

Зберігай природні ресурси заради майбутнього!

Ваша Екодія може починатися з простої економії води, електроенергії, тепла, газу, а може бути і більш активною – стати на захист збереження лісу або приєднатись до кліматичного маршу. Разом ми можемо врятувати і подбати про все, що для нас є таким цінним: нашу природу, здоров’я, життя і чудову планету!

Ставай частиною Екодії!

Дізнатись більше про нашу діяльність в напрямку Енергозбереження.

Дети и экономия природных ресурсов

Один рядовой человек вряд ли спасет экологическую систему общепланетарного масштаба. Но если за дело возьмется каждый, то по капельке мы сможем собрать море! Другими словами, в ежедневной жизни как взрослые так и дети вполне способны научиться экономить природные ресурсы. Начнем с малого: воды, электричества, бумаги. Попробуем следовать легко выполнимым правилам сами и служить примером детям (а также — доброжелательными беседами и регулярными напоминаниями).

Дети и экономия природных ресурсов

Прежде всего ребенку необходимо объяснить причину «экономии» и её глобальную цель. Рассказать о том, как сложно очищать воду из реки, чтобы она была пригодна для питья (и даже для мытья). Привести в пример ваших бабушек, которые в детстве еще купались в речке и домой воду приносили в ведрах. Обязательно ответить на все возникающие у детей вопросы (удобные и не очень), чтобы все стало ясно. Относительно бумаги (столовых салфеток, одноразовых полотенец, туалетных рулонов и даже альбомов для рисования) стоит сообщить, что её производят из деревьев. Живые деревья для этого рубятся, то есть уничтожаются, «убиваются» (см. статьи о смерти). И о том, как много времени требуется, чтобы новое взрослое дерево выросло. Из подобных бесед вытекает логический вывод: природные ресурсы необходимо экономить.

Дети и экономия природных ресурсов

Разобравшись с целями (сохранить деревья живыми, реки чистыми и т. п.), приступаем к практическим «занятиям»:

  • электричество: по возможности включаем менее мощный источник напряжения, читаем под бра/торшером (нет необходимости включать 10-тирожковую люстру под потолком), выходя из помещения, выключаем там свет. Отвлекаясь от глажки, выключаем утюг, закончился фильм по ТВ — выключаем и его. Волосы сушим электрофеном не обязательно на максимуме. То же касается стиральной машины, пылесоса, блендера и прочих приборов;
  • вода: принимая душ, а не ванну, можно сэкономить до 50-70% объема воды! (Детям будет интересно, что японцы до сих пор многие принимают одну и ту же ванну всей семьей по очереди — так они экономят воду. Ну это уже немного слишком для нас. Просто в качестве примера.) Стараемся воду не лить без дела. Пусть напор будет поменьше. Когда намыливаешь руки (лицо и прочие части тела), трешь посуду после обеда или носочки (параллельно детей приучаем к самостоятельности и самообслуживанию — трудотерапия — один из главных методов воспитания полноценной личности) — кран закрой. Подобных рекомендаций мама и папа могут придумать много. Главное — следовать им самим!
  • газ: опять же не включаем комфорки на полную мощность; когда еду подогрета, сразу же выключаем газ;
  • бумага. Начнем с примера: в жарком Египте, где деревья почти не растут (только в отелях «all inclusive”), туристам не предлагают бумажных салфеток, только полотняные. Всегда выбеленные (сколько ручного труда тратится на это, мы умолчим), но многоразовые. И в туалетах, где, естественно, есть бумага, висят маленькие воззвания, переведенные на основные языки, где вас вежливо просят не забывать, сколь скудна растительность в Африке. Итак, стараемся не расходовать салфетки пачками, бумагу рулонами и альбомы в 1 день. Не рвем их без надобности. Рисовать можно и с 2-х сторон листа. Не забудем про «советский пионерский» сбор макулатуры!

Дети и экономия природных ресурсов

Если у вас и ваших детей не всегда получается экономить, не стоит расстраиваться, сердиться друг на друга и опускать руки. Эта полезная привычка, как и правильное питание, употребление вежливых фраз в разговоре, приучение к чтению, труду и взаимному уважению, требует времени. Каждый маленький шажок — капля в сэкономленном нами море!

Загрузка ... Загрузка …

Вконтакте

Facebook

Twitter

Одноклассники

Твір «Бережи природу України»

Варіант 1

В наш час, коли промисловість розвивається з величезною швидкістю, охорона природи є невід’ємною частиною життя. Ростуть міста, а разом з ними збільшується кількість заводів, різної техніки і безліч того, що забруднює екологію. Тільки в вихлопних газах автомобілів міститься 280 найменувань шкідливих речовин.

Сумлінні власники підприємств намагаються будувати очисні пристосування, що б хоч як то убезпечити наш світ. На жаль, існують і ті, які нехтуючи законом, руйнують і знищують природу. Людям завжди потрібно природний матеріал, дерево, камінь, нафту. Щорічно вирубується 11 мільйонів гектар лісу, що в 10 разів більше, ніж ліс зможе наростити. Перекриваються водойми, що веде до загибелі річкових мешканців і пересихання річок.

Охороняти і берегти природу це обов’язок кожної людини, інакше незабаром люди просто не зможуть жити на планеті Земля. Зараз важко знайти водойму або лісову галявину, яка не забруднена побутовими відходами. А, адже пластик розкладається близько 180 років. Якщо і далі так буде продовжуватися, то незабаром ми не побачимо землю під ногами. Все буде вкрите килимом з пластмасових виробів. Уже зараз в червону книгу занесено величезна кількість тварин і рослин. Доведено, що щорічно гине 1% тварин. За 20 років в світовому океані зникло 19% коралів. Тож не дивно, адже щороку в океан скидається близько 9 мільйонів тонн відходів. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що безрозсудне використання ресурсів, спустошить планету через 60 років.

Варто задуматися і розуміти, як важливо дбайливе ставлення до екології. Якщо кожен зрозуміє, чим небезпечне забруднення природи, можливо, нам вдасться зберегти і зберегти необхідні людям ресурси. Любити і шанувати землю, на якій ми живемо, зовсім не складно.

Варіант 2

Більшість сімей люблять їздити відпочивати на природу. Вибравшись з тісних будинків і задушливих міст ми всією душею радіємо відкритим просторам і свіжого повітря. І діти, і дорослі люблять гуляти по лісах, купатися в річках і озерах. Для багатьох літню відпустку не буде вважатися вдалим, якщо не з’їздити на море. Навіть в містах, в цих штучно створених людиною дітища прогресу, люди намагаються відпочивати в скверах і парках, де росте багато дерев і цвітуть квіти.

На жаль людина сприймає природу як даність. Він рідко думає про те, що її потрібно оберігати. Ми звикли тільки брати, при цьому не озираємося назад для того, щоб оцінити збиток, який наноситься навколишньому середовищу.

На уроках географії нас вчать тому, що більшість природних ресурсів не поновлювані. Це означає що з часом їх стане катастрофічно мало, або ж їх не стане зовсім. Нам варто задуматися про те, щоб більш економно ставитися до корисних копалин.

Більш того, навіть поновлювані ресурси, такі як чисте повітря, прісна вода і родючий грунт можуть стати для наших нащадків чуть-ли не розкішшю, адже вони забруднюються. Забруднюють їх не тільки фабрики і заводи, не тільки автомобілі. Забруднюємо їх і ми – прості люди.

Це добре видно в місцях відпочинку. Нерідко так трапляється, що через два або три роки традиційне місце, куди раніше виїжджали усією сім’єю, змінюється. Це пов’язано не з тим, що воно набридає, а з тим, що там стає неприємно перебувати. Від щирого лісу або берега озера нічого не залишається. Все навколо починає бути схожим на сміттєзвалище.

Мало хто замислюється про те, що це вони джерело цих заворушень. Ми не намагаємося виправити завдану нами шкоду, а намагаємося просто піти з такого місця. Але ж з таким ставленням дуже скоро може статися так, що йти стане нікуди.

У наш час люди поступово починають думати про майбутнє. Виробництво стає все чистішим, безвідходним. Як вдома, так і в громадських місцях починають використовувати енергозберігаючі технології. Такий стан справ не може не радувати.

Варіант 3

З самих ранніх років мама розповідає малюкові, як падають сніжинки, як восени жовтіє і опадає листя, куди тече річка. Природа оточує людину з перших днів життя. І про те, що до неї треба ставитися дбайливо знають всі. Тільки, на жаль, знання рідко застосовуються на практиці.

Вся краса навколишнього світу залежить тільки від людини. Але постійний розвиток важкої промисловості, випробування ядерної зброї, підкорення космосу тільки погіршують екологію, забруднюючи атмосферу.

Великою проблемою сучасності залишається масштабне забруднення екології. А це негативно впливає на загальне самопочуття і здоров’я людини. Тому щорічно проводяться конференції та семінари, симпозіуми в різних країнах світу, на яких вчені намагаються вирішити, як налагодити баланс між високими темпами розвитку промисловості і збереженням навколишнього світу. На перший погляд може здатися, що такі глобальні проблеми не стосуються окремо кожної людини. Але берегти природу можна почавши з простої економії. Електрика і вода – ось ті ресурси, які використовуються щодня в кожній родині. Почавши економити їх можна внести свій вклад у велику спільну справу по збереженню живої природи.

Зробити Землю чистіше, стежачи кожному за собою – дуже просто. Наприклад одного можуть наслідувати й інші, а значить, рідні простори стануть чистішими і красивіше. Головне не забувати про елементарні дитячі правила: Не руйнуй мурашник, не пали суху рослинність, що не ламай дерева і не викидай сміття. Батьки, бабусі і дідусі, дбайливо ставлячись до лісу і річки, до міських скверів і парків, виховують у дитині почуття обов’язку і відповідальності за природу. Адже викинути пластикову пляшку в урну не складно, і прибрати сміття після відпочинку на природі теж легко. А для природи це неоціненний внесок, і ймовірність того, що майбутні покоління побачать її краси.

Варіант 4

Кожен з нас є невеликою, але невід’ємною частинкою природи. Коли ми ще діти, ми бачимо і помічаємо все дрібниці які нам демонструє природа. З віком ми перестаємо помічати всі принади навколишнього світу. А найжахливіше, ми не просто не помічаємо, а й починаємо шкодити їй. Але ж нам з самого дитинства говорять батьки і вчителі, що природу потрібно берегти, але ми просто не звертаємо увагу коли псуємо і вбиваємо її. А варто було б.

Адже природа може бути психологом, слід тільки не поспішати, зупинитися, придивитися, задуматися. У природі дуже багато підказок, які можуть допомогти в житті. Іноді корисно порадіти простому снігу або ранній росі.

Взимку, коли випадає сніг, місто перетворюється в казку. Дерева, будинки покриваються снігом, вони просто зачаровують. З настання весни, все починає танути, але при цьому пробуджуються всі рослини, тварини. Ми по суті спостерігаємо за народженням нових життів. На деревах з’являються перші бруньки, перші листочки, непривабливі гусениці перетворюються в чарівних метеликів, з’являються проліски, все це просто зачаровує і чарує наш погляд. Але при цьому зі сходом снігу, ми можемо спостерігати і гори сміття, які вбивають нашу природу і нас разом з нею, і це все наша вина.

Нам варто задуматися про те, що буде через кілька років, якщо ми так само будемо засмічувати природу, як і зараз. Ми звикли ходити на риболовлі та полювання, але при цьому ми не замислюємося про те, що це вбивство і ми по суті знищуємо популяцію тварин і риб. У червоній книзі все більше і більше з’являються нові тваринний, які ще не давно були в достатку. З такими темпами у нас найближчим часом не буде не м’ясо не риби, ми вбиваємо, забруднюємо, вирощуємо овочі, але при цьому ми нічого не віддаємо природі натомість.

У боротьбі за безпеку природи, кожен для початку повинен почати з себе. Чи не кидати на траву недопалки, пляшки, папірці. Слід частіше влаштовувати суботники по всьому місту, а так само якщо ви улюбленої порибалити, то це потрібно робити в відведених для цього місцях, наприклад, в ополонці або озері, де знаходиться риба, яку спеціально вирощують для лову, те ж саме стосується і тварин.

Ліс найчастіше страждає від рук людей. Не слід розводити багаття в лісі або полях, це може привести до непоправних наслідків. Не нехтуйте попередженнями і заборонами, адже такими діями ви можете нашкодити не тільки природі, але й собі. Потрібно навпаки садити дерева, вирощувати квіти.

У гонитві за грошима, люди перестають помічати дари природи, але ж якщо полюбити природу і доглядати за нею, то можна відчути величезну любов. Так як чиста природа. Це не тільки чисте повітря, а й екологічно чисті продукти.

Природа має властивість самостійно відновлювати свої функції і властивості, але на це йдуть довгі роки. Тому ми повинні їй допомагати, так як це потрібно і нам самим, інакше таких дій вже не зможе помилуватися тією природою, на яку не звертаємо увагу ми. Давайте стежити за порядком разом.

« Твір на тему “Бережіть річки”
Твір-роздум “Людина і світ природи” »

Гід з економії природних ресурсів: як врятувати планету від самих себе?

Чому важливо закручувати кран, коли чистите зуби, та не засинати під телевізор.

Ми часто чуємо про різні види забруднення і те, що раціональне споживання ресурсів – не ціль, а реальність, до якої кожен має прийти. Але навіть озброївшись найблагороднішою метою, врятувати планету не так просто, якщо не знаєш, з чого почати.

У серії матеріалів «Гід з рятування планети» The Village Україна дає щоденні поради, які допоможуть маленькими кроками впоратися з різними екологічними проблемами:

– 40% населення планети відчуває нестачу води;

– 1,8 мільярда людей за 10 років будуть проживати в регіонах з повною нестачею води;

Читайте також: Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки серйозною, як сьогодні

– нафти і газу залишилося на 50 років;

– вугілля залишилося на 113 років.

Чому ми не економимо ресурси?

«Протягом багатьох років комунальні послуги для населення коштували надто дешево. Крім того, будували енергонеефективне житло, яке втрачає багато тепла. Попри те, що у школі на уроках географії ми вчили, що і енергетичні ресурси, і вода є вичерпні, практично ніхто не мав мотивації їх економити. Люди не ставилися до енергоресурсів як до чогось цінного. Тому основне завдання зараз – це зміна ментальності, звичок», – Тетяна бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм.

Які це має наслідки для екології?

За даними міжнародних досліджень, близько 50% тепла ми використовуємо неефективно – просто опалюємо повітря. Це те саме, що спалювати гроші.

Забруднення водойм. Якість поверхневих вод постійно погіршується внаслідок безпосереднього скидання у водойми господарсько-побутових або промислових стічних вод, близько 40% яких не очищують, або не відповідають санітарним вимогам.

Парниковий ефект може призвести до глобального потепління. По-перше – це призводить до танення льодовиків. Підвищення глобальної температури також спричиняє зміни в кількості та розподілі атмосферних опадів. У результаті можуть почастішати такі природні катаклізми, як повені, посухи, урагани й інші.

Вимирання живих істот. Потепління клімату може призвести до зміщення ареалів видів у полярні зони і збільшити ймовірність вимирання нечисленних видів – мешканців прибережних зон та островів.

Що дає ефективне використання ресурсів у побуті?

– Знижується кількість шкідливих викидів у довкілля

– Знижується енергоємність економіки країни

– Підвищується комфорт у приміщенні

– Заощаджуються природні ресурси для наступних поколінь

Прості правила збереження ресурсів удома

Читайте також: Натуральна, органічна, еко: що робить косметику безпечною для довкілля і здоров’я

Важливо:

Якщо ви хочете суттєво скоротити споживання тепла у багатоквартирному будинку, то самостійно зробити це не вдасться. Потрібно спершу об’єднатися із сусідами, створити ОСББ, а тоді вже спільно впроваджувати енергозберігальні заходи.

Так, ми усі не супергерої і не можемо вирішити глобальні проблеми забруднення води та неефективного використання ресурсів, що не відновлюються. Проте маленькі кроки, помножені на тисячі містян, – мають значення!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Урок на тему «СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСОЗА-БЕЗПЕЧЕНІСТЬ. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.»

10 клас

Урок №22

Дата:

СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.

Мета: відновити й розширити знання учнів про природні ресурси та їх класифікацію; сформувати уявлення про принципи та суть раціонального і нераціонального природокористування; ознайомити учнів із поняттям «ресурсозабезпеченість», навчити визначати її різними способами; формувати в учнів екологічне мислення; розпочати підготовку до засвоєння матеріалу про конкретні види природних ресурсів Землі.

Обладнання: підручник, схема «Класифікація природних ресурсів», картки із завданнями, настінні картини, які ілюструють приклади раціонального й нераціонального природокористування.

Ключові поняття: природні ресурси та природні умови, раціональне природокористування, ресурсозабезпеченість, проблема виснаження природних ресурсів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує оцінки за роботу, яку учні виконували на попередньому уроці, робить їх короткий аналіз, виставляє оцінки за тему.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему уроку, звертаючи увагу учнів на те, що, з одного боку, цей матеріал їм уже частково відомий, а з другого — що він надалі служитиме теоретичною основою, яка забезпечить успішне засвоєння нової інформації з цього питання.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Інтерактивна бесіда (із використанням схеми «Класифікація природних ресурсів»)

1. Що ми розуміємо під поняттям «природні ресурси»?

2. Чим природні умови відрізняються від природних ресурсів?

3. Дайте визначення поняття «природні умови».

4. Наведіть приклади відомих вам природних ресурсів. (Наведені приклади вчитель записує на дошці в три стовпчики, поділяючи природні ресурси залежно від можливості їх вичерпання при використанні.)

5. Поясніть, за яким критерієм згруповані названі вами приклади природних ресурсів.

6. Чи можливий інший поділ природних ресурсів на групи?

7. Який принцип ми використали під час другого способу класифікації природних ресурсів?

Висновки. Природні ресурси можна класифікувати за різними критеріями. Найчастіше в основу таких поділів природних ресурсів на групи покладено ступінь їх вичерпності або належність до певного компонента географічної оболонки.

На допомогу вчителю

Природа, або ж природне географічне середовище, відіграє важливу роль у житті й розвитку людського суспільства. Природа в широкому розумінні слова охоплює весь матеріальний світ. Географічне середовище — частина природи, яка безпосередньо пов’язана з життям і діяльністю суспільства та взаємодіє з ним. Найважливіша особливість географічного (природного) середовища -— територіальна неоднорідність — робить його одним із головних чинників розселення людей . і розміщення виробництва. Зараз воно охоплює понад 60 % площі поверхні земної кулі. Географічне середовище містить об’єкти живої та неживої природи як не змінені людиною, так і порушені антропогенними процесами. Із природного середовища людина отримує для себе їжу, одяг, енергію, будівельні матеріали, воно має також великий вплив на здоров’я, настрій і духовний світ людини. Отже, географічне середовище є необхідною умовою існування та розвитку людського суспільства.

Складові елементи географічного (природного) середовища — це природні умови та ресурси. Природні умови — це тіла й сили природи, які на певному рівні розвитку продуктивних сил є суттєвими для життя й діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі в матеріальному виробництві (наприклад рельєф, клімат місцевості, її географічне положення). Природні ресурси — це тіла й сили природи, які безпосередньо використовуються в матеріальному виробництві (наприклад корисні копалини, водні/лісові ресурси).

До природних умов із компонентів природного середовища, як правило, відносять: клімат, ґрунти, рельєф, геологічну будову, рослинний і тваринний світ місцевості. Дуже важливою складовою природних умов є також фізико-географічне положення місцевості, зокрема її розташування в тій чи іншій природній зоні землі. Природні умови впливають практично на всі сторони повсякденного життя та господарської діяльності людей. Особливо великий їх вплив на здоров’я й вартість життя людей (витрати на житло, одяг, продукти харчування), продуктивність і спеціалізацію сільського господарства, способи та ефективність видобутку корисних копалин, економіку будівництва, водного транспорту, технологічні характеристики виробництва. Вплив природних умов на життя, працю та побутові особливості населення визначається рівнем їх комфортності для людини, для чого використовується безліч показників: тривалість кліматичних періодів, контрастність температур, вологість клімату, вітровий режим, наявність природних осередків інфекційних захворювань та ін.

Співвідношення між природними ресурсами та природними умовами може бути показано за аналогією зі співвідношенням між засобами праці й матеріальними умовами трудового процесу. Природні ресурси не можуть існувати й використовуватися поза природними умовами, які є їхньою природно-історичною базою. Причому для виникнення та розвитку ресурсів необхідні певні природні умови. Природні ресурси мають соціальну значущість і корисність і є складною сукупністю матеріальних елементів і процесів, що постійно розвиваються в часі та просторі як точка дотику людського суспільства й природи, сфера застосування розуму й сил.

Оскільки звичайно під природними ресурсами розуміють природні тіла, явища та процеси, що експлуатуються для задоволення потреб окремих людей і суспільства загалом, їх можна віднести до категорії речей. Однак таке розуміння поняття в сучасних умовах є надто вузьким. Адже з розширенням потреб суспільства дедалі частіше в ролі природних ресурсів виступають не лише природні об’єкти, які є джерелами сировини га палива, а й властивості природи, які не мають речовинного змісту. Наприклад, цінним ресурсом стають чиста вода й повітря; набувають статусу ресурсу естетичні властивості ландшафту.

Природні ресурси, що виявляють у процесі історичного розвитку суспільства тенденцію до постійного розширення своїх видів, в основному поділяються на мінерально-сировинні (корисні копалини), кліматичні, земельні, водні, біологічні та рекреаційні. Специфічним видом природних ресурсів є територія, що розуміється як життєвий простір, на якому виникло, розвивається та здійснює свою діяльність (у тому числі господарську) людське суспільство.

Розрізняють вичерпні й невичерпні природні ресурси. Вичерпні ресурси, у свою чергу, поділяються на відновлювані й невідновлювані.

До відновлюваних природних ресурсів належать родючі-ґрунти, рослинність і тваринний світ. Під час використання вони безперервно відновлюються самою природою, однак їх природне відтворення (відновлення родючості Грунтів, деревної й трав’яної маси, кількості тварин тощо) часто не збігається з темпами використання. Уявлення про невичерпність ресурсів цієї групи дедалі частіше суперечить дійсності. Витрата відновлюваних ресурсів (вирубування лісу, вилов риби тощо) починає перевищувати розміри їх природного відтворення. Для того щоб цього уникнути, треба: більш раціонально видобувати й обробляти природні ресурси; завчасно залучати до експлуатації нові невиснаженї ресурси та за рахунок цього послабити використання виснажених; штучно відновлювати ресурси, що можна робити набагато інтенсивніше, ніж це робить природа; знаходити штучні замінники.

До невідновлюваних ресурсів належить більшість корисних копалин, їх використання призводить до поступового вичерпання запасів. Тому, щоб їх не втратити, треба розшукувати нові родовища та технічно правильно експлуатувати вже знайдені, тобто максимально вилучати цінні речовини з родовищ.

До невичерпних природних ресурсів належать водні та кліматичні. Водні ресурси — ‘води, що використовуються як джерело водопостачання населення, промисловості та сільського господарства, а також як джерело енергії. Кліматичні ресурси — сонячна радіація — використовуються як джерело світла, тепла та енергії, енергії вітру. Атмосферні опади можна відносити до водних і кліматичних ресурсів. Використання невичерпних природних ресурсів не призводить до загального зменшення їхніх запасів на Землі. Тільки забруднення вод та атмосфери може стати серйозною перешкодою подальшого розвитку виробництва, призвести до погіршення умов життєдіяльності населення.

Мінеральні ресурси після завершення їх розвідки й видобутку, а також біологічні ресурси й навіть вода та повітря стають сировиною для різноманітних галузей господарства. Сировинні матеріали, які використовуються у виробництві, перетворюються вже на економічні ресурси суспільства (інші економічні ресурси — капітал, трудові, інтелектуальні ресурси та можливості менеджменту).’ Зрештою використані природні ресурси після певної технологічної обробки постають перед нами у вигляді знарядь і засобів праці та різноманітних матеріальних благ.

Проблемна ситуація

Учитель пропонує учням за певний час (2—3 хв) підготувати й обґрунтувати розв’язання такого завдання. Необхідно збудувати невелику електростанцію, яка б мала використовувати місцеві джерела енергії якомога довше. Такими джерелами є: місцеве родовище бурого вугілля; великі лісові масиви зі значними запасами деревини; вітри, які в цій місцевості досить стабільні, хоча й несильні. У процесі обговорення необхідно уникати екологічних аспектів питання, акцентуючи увагу учнів винятково на розв’язанні поставленого завдання. Унаслідок цього обов’язковим буде висновок: оскільки родовище бурого вугілля поступово вичерпається, поставлене завдання — будівництво електростанції, яка б працювала на використанні місцевих джерел енергії, — виконане не буде. Масиви лісів можуть допомогти розв’язати поставлене завдання, але Лише за двох умов: 1) приріст деревини має бути не меншим за обсяг її споживання електростанцією; 2) людина штучно збільшує приріст деревини (насичує ґрунти лісів поживними речовинами, збільшує площі лісів). Проте найпростіше збудувати електростанцію, яка використовуватиме енергію вітрів, оскільки при її роботі це джерело не буде зникати. Показавши переваги такого рішення, учитель пояснює один, із принципів раціонального природокористування — за найменшої можливості замість вичерпних чи умовно вичерпних використовувати невичерпні природні ресурси.

Розповідь учителя

Пояснення змісту понять «природокористування», «раціональне природокористування», «нераціональне природокористування» (супроводжується демонстрацією настінних картин).

Робота з картками

Картка №1. Визначте, якій країні — Ліліпутії чи Блефуску — вистачить запасів вугілля на довше, якщо запаси родовищ Ліліпутії становлять по 400 мли тонн, а.щорічний видобуток — 25 млн тонн. Відповідно запаси вугілля в Влефуску становлять 300 млн тонн, а щорічний видобуток — 10 млн тонн.

Картка №2. Запаси вугілля в Ліліпутії 400 млн тонн, у Блефуску 300 млн тонн. Кількість населення першої країни становить 10 млн жителів, другої — 8 млн. У якій країні — Ліліпутії чи Блефуску — запаси вугілля в розрахунку на одного її жителя більші?

(У процесі обговорення отриманих результатів учні знайомляться з поняттям «ресурсозабезпеченість», усвідомлюють, що цей показник можна визначати різними методами, та засвоюють способи його розрахунку.)

На допомогу вчителю

Природні ресурси (а відтак і сировинна база формування економічних ресурсів) на Землі розміщені вкрай нерівномірно. Не тільки окремі країни, а й великі регіони різняться за рівнем забезпеченості певними ресурсами.

Але й у тому випадку, коли природних ресурсів у тій чи іншій країні мало, це не означає, що країна приречена на бідність, адже економічні ресурси кожної країни вимірюються не тільки кількістю наявної нафти, газу чи навіть родючих грунтів. Велике значення мають людські ресурси, працездатність населення, рівень його підготовки та майстерності, наявність науково-технічних ідей, досвід менеджменту і, нарешті, наявність у країні капіталу. Як приклад можна назвати насамперед Японію, яка досягла блискучих економічних результатів, маючи вкрай обмежену природно-ресурсну базу.

Сукупну забезпеченість території (регіону, країни, району) природними ресурсами характеризує поняття «природно-ресурсний потенціал». Його величина складається з потенціалів окремих видів природних ресурсів, тобто являє собою всебічну оцінку структури, розмірів запасів, якості, ступеня вивченості та напрямків освоєння цих ресурсів.

Оскільки запаси.окремих видів вичерпних ресурсів неоднакові й поширені нерівномірно, це ставить перед багатьма країнами дуже гострі проблеми забезпечення основними видами сировини. Однак забезпеченість ресурсами залежить не тільки від бідності чи багатства на них певної території, але й від обсягів їх видобутку (заготівлі) і споживання. Отже, ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною запасів природних ресурсів та обсягами їх використання.

Ресурсозабезпеченість розраховують або в кількості років, на яку вистачить цього ресурсу за певних обсягів використання, або в запасах на душу населення. Підрахунки цієї величини дозволяють виробити стратегію подальшого використання природних ресурсів. Багато розвинених країн, беручи до уваги невеликі запаси власних певних видів ресурсів, перейшли до здійснення політики ресурсозбереження (значного скорочення обсягів використання ресурсів, зменшення витрат ресурсу на одиницю продукції, заміну їх іншими ресурсами, у тому числі вторинними).

На всіх етапах розвитку людського суспільства природні ресурси були важливою передумовою соціально-економічного прогресу держав. Однак перетворення природних ресурсів на різноманітні економічні в остаточному підсумку залежить від способу організації виробництва, уміння й таланту людей раціонально їх використати. У другій половині XX ст. через зростання обсягів використання виникла загроза не тільки регіонального, а й навіть глобального дефіциту деяких природних ресурсів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Визначте ресурсозабезпеченість вугіллям Австралійського Союзу, самостійно обравши методику її обчислення та обґрунтувавши свій вибір, якщо відомо, що ця країна має населення 18 млн жителів, запаси вугілля 350 млрд тонн і щорічно видобуває 230 млн тонн цього палива.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням сформулювати визначення вивчених на уроці понять.

Учні записують у зошити ознаки раціонального природокористування: 1) при раціональному природокористуванні забезпечується найдовший можливий час використання вичерпних або відновлюваних природних ресурсів; 2) якість природних ресурсів не погіршується або погіршується як-найновільніше; 3) використання одних природних ресурсів не має знищувати або погіршувати якість інших; 4) раціональне природокористування передбачає мінімізацію викидів у навколишнє середовище.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §13 підручника.

2. Побудуйте в зошиті блок-схему «Структура природних ресурсів світу».

Охорона і збереження природних ресурсів. Реферат – Освіта.UA

Природні ресурси поділяються на невичерпні (енергія Сонця, океану, вітру, а також умовно повітря й вода) та вичерпні, куди входять відновлювані (рослинний і тваринний світ і родючість ґрунтів) і невідновлювані (життєвий простір, корисні копалини й енергія рік)

Людина в своєму житті й діяльності користується природними ресурсами. До них належать: біологічні (повітря, вода, харчові продукти), мінеральні й енергетичні (руди металів, нафта, вугілля тощо), кліматичні, простір для життя, генетичний фонд.

Ці природні ресурси поділяються на невичерпні (енергія Сонця, океану, вітру, а також умовно повітря й вода) та вичерпні, куди входять відновлювані (рослинний і тваринний світ і родючість ґрунтів) і невідновлювані (життєвий простір, корисні копалини й енергія рік).

Біологічні ресурси необхідні для життя людини, задоволення її фізіологічних потреб. Такі з них, як повітря й вода, могли б вважатися невичерпними, настільки вони великі за масою. Проте людині потрібні повітря й вода певної якості, а сьогодні в зв’язку з антропогенним забрудненням і повітря, і вода в багатьох ділянках Землі вже втратили свою первісну чистоту, а то й стали малопридатними чи й зовсім непридатними для життя.

Харчових продуктів для надміру зростаючого населення Землі вже стало не вистачати, до того ж вони в багатьох районах Землі теж стають все більш забрудненими пестицидами, хімічними сполуками, шкідливими для життя, радіонуклідами. Крім усього, як вже вказувалось вище, існує певна межа використання продукції біот, певна «норма» для людства, яку воно сьогодні все більше порушує.

Мінеральні й енергетичні ресурси — головне джерело матеріального виробництва людського суспільства. Основою енергетики сьогодні є спалювання викопного вуглеводневого палива (вугілля, нафти, газу).

Це — хибний шлях розвитку, який приводить до швидкого розтрачування багатств, що їх природа накопичувала протягом тривалого часу, до інтенсивного забруднення біосфери і, крім того, ставить перепону розвитку людства, бо ці ресурси на Землі обмежені і значною мірою вичерпані. Те ж саме стосується й багатьох родовищ металічних руд. Це одна з причин глобальної екологічної кризи, що загрожує сьогодні людству.

Що ж до кліматичних ресурсів, то слід зазначити, що люди живуть у всіх кліматичних зонах Землі — від полярних широт до тропіків. Проте в екстремальних кліматичних умовах людина змушена витрачати багато сил і ресурсів для забезпечення свого життя. Згадаймо, як живуть ескімоси Гренландії чи бушмени в пустелі Калахарі.

Все їхнє життя — це безперервна виснажлива боротьба за існування. Набагато сприятливіші для життя людини середні широти Землі з помірним кліматом, чергуванням зими з її бадьорими морозами та теплого літа. Але під впливом антропогенної діяльності клімат на Землі теж змінюється, причому в несприятливому для людини напрямі.

     

Життєвий простір людина використовує для спорудження жител для себе, промислових підприємств, використовує його для вирощування сільськогосподарських продуктів тощо. Освоюється простір і у вертикальному напрямі: збільшується висота будинків у містах, використовується підземний простір (шахти метро, трубопроводи). Як встановлено вченими-екологами, для збереження біосфери частина поверхні суші (3 — 5%) має бути абсолютно недоторканою людиною, «дикою» (заповідники).

Близько 30% площі суші має бути в стані, наближеному до первісного природного (ліси, заказники, національні парки). Із тих 65%, що залишається, половина має відводитись під виробництво продуктів харчування і лише близько 30% людина може використовувати для спорудження міст, сіл, промислових підприємств тощо.

Треба сказати, що в деяких районах Землі, зокрема й в Україні, такі науково обґрунтовані пропорції використання життєвого простору порушено — надто багато земель зайнято кар’єрами, містами, промисловими спорудами.

Генетичний фонд — це сукупність видів рослин і тварин Землі. Як вже було показано, видовий склад живих організмів Землі сформувався протягом її тривалої геологічної історії.

Серед мільйонів видів організмів немає «непотрібних» чи «шкідливих» — кожен із них виконує свою роль у біосфері, кожен — унікальне творіння природи. Зникнення будь-якого виду живих істот — це непоправна втрата для генетичного фонду Землі, оскільки вид, який щез, вже ніколи не зможе відродитись. А між тим, організми, непотрібні нам сьогодні, чи навіть «шкідливі», мають невідомі нам потенційні можливості, про які ми можемо навіть не здогадуватися. Згадаймо, наприклад, отруйних змій.

Хто з хлопчаків (а то й дорослих), вгледівши гадюку, не хапається за камінь чи палицю, щоб неодмінно вбити «цього гада»? Але ті ж гадюки, наприклад, винищують безліч мишей, пацюків, ховрахів та інших шкідників, що псують, поїдають дуже багато зерна та інших продуктів харчування. А отрута змій — безцінна сировина для виробництва ліків, і сьогодні суха отрута деяких змій на міжнародному ринку цінується дорожче золота!

Рідкісні й вимираючі види рослин і тварин повинні особливо ретельно охоронятися. Для цього в місцях їхнього проживання організують заповідники, де середовище має залишатися в недоторканому людиною вигляді. Ці види заносяться в Червону книгу, а насіння рослин і статеві клітини тварин зберігають у спеціальних генетичних сховищах або банках.

Один з найвідоміших таких банків — Насіннєвий фонд, було створено в 20—30-ті роки в Ленінграді видатним російським генетиком М. І. Вавіловим. Цей учений та його послідовники зібрали по всьому світу тисячі зразків насіння дикоростучих злаків, у тому числі предків пшениці, жита, ячменю та інших цінних рослин.

Сам Вавілов трагічно загинув у сталінських таборах, але його учні в умовах блокадного Ленінграда, пухнучи й помираючи від голоду, зробили неможливе — зберегли це безцінне зібрання генетичного матеріалу.


01.05.2011

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о